Напрями виховної роботи спортивної секції бойового хортингу

Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за напрямами:

– фізичне виховання;

– громадянське виховання;

– родинно-сімейне виховання;

– військово-патріотичне виховання;

– моральне виховання;

– трудове виховання;

– естетичне виховання;

– екологічне виховання;

– превентивне виховання;

– сприяння творчому розвитку особистості.

Ці напрями виховання тісно взаємопов'язані між собою й утворюють цілісну систему, що забезпечує виховання всебічно розвиненої особистості – вільної, гуманної, духовно і творчо зрілої, фізично досконалої, громадянське відповідальної та мужньої, ініціативної й активної, здатної до вирішення складних проблем, готової до самооцінки і самовиховання, а також до захисту Вітчизни.

Складний процес виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців гуртка з урахуванням їхніх основних напрямів діяльності.

Фізичне виховання. Фізичне виховання у гуртку з бойового хортингу направлене на зміцнення здоров'я дітей, формування здорового способу життя. Метою фізичного виховання та формування здорового способу життя є забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення здоров'я, формування фізичних здібностей особистості, гармонії тіла і душі, виховання потреби у регулярних заняттях фізичною культурою та дотриманні режиму дня, у прагненні до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями та навичками, утвердження здорового способу життя, формування вміння правильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати необхідну допомогу собі та оточуючим, використання історичного національного досвіду здорового життя за традиціями українського народу, формування рис лицарства і мужності, самовдосконалення тіла й духу.

Система роботи включає в себе організацію навчально-виховного режиму гуртка з бойового хортингу у відповідності до розкладу закладу, дотримання у гуртку гігієнічних норм щодо освітлення, температури повітря, навчального обладнання, особистого екіпірування юних спортсменів, раціонального харчування, загартування, профілактичне медичне обстеження, пропаганда здорового способу життя і залучення дітей до різних видів фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності.

Громадянське виховання. Мета громадянського виховання юного спортсмена – сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями та рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Родинно-сімейне виховання. Головними завданнями родинно-сімейного виховання юного спортсмена є гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування у спортсменів моральних цінностей із позиції добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, важливості ролі сім'ї у житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в сім'ї, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім'ї, залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах.

Військово-патріотичне виховання. Військово-патріотичне виховання покликане забезпечити морально-політичну і практичну підготовку щодо виконання спортсменом обов'язку – захисту Вітчизни, військової служби у Збройних Силах України. Головними завданнями є формування психологічних і морально-вольових якостей (стійкості, мужності, готовності до подвигу, самопожертви), особистісних поглядів на сучасні події, самовиховання та самопідготовка, спрямовані на оволодіння певними світоглядними знаннями й уявленнями, фізичний розвиток особистості.

Моральне виховання. Моральне виховання юного спортсмена включає в себе формування почуття колективізму, дружби і товариськості, гідності та честі, обов'язку і відповідальності, дисциплінованості, скромності та культури поведінки. Першочерговими завданнями морального розвитку членів гуртка з бойового хортингу є пробудження гуманних почуттів особистості, формування морально-вольових якостей, ознайомлення зі змістом і значенням моральних вимог, норм і правил поведінки, морально-етичними цінностями. Особливе значення надається моральному вихованню ще з молодших шкільних років: прищепленню почуттів любові та поваги до рідних і близьких, інших людей, батьківської домівки, свого гуртка чи секції, школи, свого села, міста, інтересу та пошани до державних символів (прапор, герб, гімн), історичної бойової та культурної спадщини Запорозької Січі, традиціям українського народу, гордості за його досягнення та бажання долучитися до громадсько-корисних справ і значущих суспільних подій. Для цього використовується комплекс засобів педагогічного впливу (наочність, твори дитячої літератури, морально-етичні завдання, проблемні ситуації морального вибору, бесіди, творчі розповіді, ігри, тренінги тощо) в різних видах діяльності впродовж усього часу перебування вихованців у гуртку з бойового хортингу. Моральне виховання спрямоване на прищеплення та розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе гідно, згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, виховання патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни й організованості, громадянської та соціальної відповідальності, непримиренності до аморальних вчинків людей, до порушників норм і правил культурної поведінки. Це планомірний, цілеспрямований вплив на морально-емоційний розвиток юного спортсмена через організацію умов, в яких формується його духовна, емоційна, світоглядна сфери та поведінка відповідно до загальнолюдських і національних морально-етичних цінностей.

Система морального виховання спрямована на формування цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага та любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.

Зміст морального виховання учнів бойового хортингу включає принципи, норми, правила моралі та прогресивні традиції, що становлять частину духовного життя народу. Це народні традиції, шанобливе ставлення до Батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе.

Трудове виховання. Трудове виховання юного спортсмена спрямоване на формування спортивної працьовитості, прагнення досягати високих результатів, творчої активності та самостійності. Основним завданням трудового виховання в гуртку з бойового хортингу, як складової морального становлення, є формування їх емоційної готовності до праці, елементарних умінь і навичок у різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей. Важливим аспектом є індивідуальний і диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів і здібностей до виду спорту бойового хортингу, уподобань, здібностей до інших видів діяльності людини, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об’єднанні дітей у робочі підгрупи тощо) та моральна мотивація дитячої праці. Слід відмовитися від авторитарності, жорсткої регламентації трудової діяльності, частіше організовувати роботу з невеликими групами юних спортсменів у атмосфері відвертості, доброзичливості, взаємодопомоги, творчого пошуку.

Трудове виховання учнів гуртка з бойового хортингу спрямоване на формування творчої працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря, свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини та суспільства, готовності до життєдіяльності і праці в умовах ринкових відносин, формування в учнів розуміння загальних основ сучасного виробництва, вміння включатись у виробничі відносини, виховання дисциплінованості, організованості, бережливого ставлення до суспільної та приватної власності, природних багатств.

Естетичне виховання. Естетичне виховання юного спортсмена служить гармонійному розвитку його особистості, яка тонко відчуває прекрасне в житті та спорті. Естетичне виховання як таке, що сприяє розвитку природних нахилів, творчих здібностей, обдарувань, творчої уяви, фантазії також розглядається в контексті становлення дитячої особистості напередодні дорослого життя. Реалізація його завдань відбувається на основі широкої інтеграції та пронизує весь педагогічний процес в гуртку з бойового хортингу, охоплюючи різні форми роботи з дітьми (навчальні оздоровчі заняття, змагання з бойового хортингу, самостійна художня діяльність, свята, розваги, інші гуртки). В цих формах комплексно використовуються приклади досягнень відомих спортсменів, тренерів, суддів з бойового хортингу, твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської та національної культури. При цьому організовується цілеспрямоване педагогічне спілкування в середовищі мистецтва з метою введення учня гуртка з бойового хортингу в певну історичну епоху, ознайомлення з бойовими та культурними традиціями Запорозької Січі та національним колоритом, засобами художньої виразності, притаманним різним видам мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, музика, хореографія, театр, література). Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання стає творча художньо-практична діяльність юних спортсменів (образотворча, театралізована, музична, літературно-художня). Художньо-естетичне виховання юного спортсмена передбачає формування основ естетичної культури, естетичних норм і принципів, переконань та ідеалів, естетичного сприймання й емоційного ставлення до прекрасного, духовне збагачення спортсменів, розширення їх світогляду, оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового та народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел, озброєння юних спортсменів естетичними знаннями, виховання художнього смаку, вироблення естетичної активності, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання народу України.

Екологічне виховання. Одним з важливих питань залишається виховання екологічної культури у вихованців гуртка з бойового хортингу. Його розв’язання здійснюється у таких напрямах: формування реалістичних уявлень про явища природи (у тому числі при проведенні занять на свіжому повітрі), елементів екологічного світорозуміння; розвиток позитивного емоційно-ціннісного, дбайливого ставлення до природного довкілля; прищеплення практичних умінь доцільного природокористування. Ознайомлюючи юних спортсменів із природою, слід ураховувати, що кожен регіон України має специфічні природно-географічні особливості. Педагоги бойового хортингу повинні розширювати і поглиблювати власні знання і знання вихованців про природу, побут, культуру, етнічні традиції своєї місцевості. Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа – це першооснова існування людини, а людина – частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну та загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до природи рідного краю.

Превентивне виховання. Превентивне виховання спортсменів передбачає реалізацію заходів, спрямованих на попередження злочинів і злочинності, вдосконалення способу життя вихованців без порушень норм моралі, розвиток умов, що сприяють збереженню здоров'я та життя дітей, виявлення негативних змін у поведінці учнів гуртка з бойового хортингу, вивчення причин і умов, що сприяють скоєнню злочину, попередження їх подальшого розвитку, організація змістовного дозвілля, поліпшення роботи з підлітками з девіантною поведінкою, надання їм допомоги в самовихованні. Метою превентивного виховання у гуртку з бойового хортингу є формування правової свідомості на основі тих правових знань, уявлень, переконань, що склалися в нашому суспільстві, почуттів, що регулюють поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів її реалізації, справедливості, активної протидії порушникам законів нашої країни, докорінне підвищення правової культури всіх учасників навчально-виховного процесу в гуртку з бойового хортингу, попередження асоціальних проявів серед вихованців, профілактика вживання наркогенних речовин, горілчаних напоїв і куріння.

Здійсненню превентивного виховання спортсменів сприяє психолого-педагогічна профілактика та корекція відхилень у поведінці учнів гуртка з бойового хортингу, використання нестандартних форм виховання, забезпечення зайнятості та змістовного відпочинку дітей під час канікул, допомога соціально дезадаптованим категоріям дітей і підлітків, профілактика дитячої бездоглядності, просвітницька робота щодо запобігання протиправній поведінці, наркоманії, алкоголізму, захворюваності на ВІЛ/СНІД та хворобам, що передаються статевим шляхом, а також загальне правильне статеве виховання учнів.

Сприяння творчому розвитку особистості. Сприяння творчому розвитку особистості юного спортсмена є одним із пріоритетних напрямів виховної роботи у гуртку. Воно спрямоване на розвиток талантів і здібностей спортсменів у національному виді спорту України, власних спостережень, пізнавальних інтересів у певній галузі знань до технічної творчості, моделювання, винахідництва, сприяння інтелектуальному, емоційному й естетичному розвитку юних спортсменів, уміння бачити пізнавальні проблеми у сфері фізкультурно-оздоровчої, науково-технічної, художньої, декоративно-прикладної творчості, еколого-натуралістичної, туристсько-краєзнавчої, змагальної та фізкультурно-спортивної діяльності.

Основними шляхами розвитку дитячих обдарувань у гуртку з бойового хортингу є оптимально побудований навчально-виховний процес, раціональна організація позаурочної форми роботи й ефективна взаємодія сім'ї та школи.

Виховні засоби, що застосовуються в роботі:

– особистий приклад і педагогічна майстерність педагога;

– висока організація навчального процесу;

– атмосфера працьовитості, взаємодопомоги, творчості;

– дружній колектив;

– обережне та вдумливе відношення до філософії і традицій бойового хортингу;

– система морального стимулювання;

– наставництво досвідчених спортсменів.

Основні виховні заходи:

– урочистий прийом вступників;

– проводи випускників;

– перегляд (в тому числі і телевізійний) занять, зборів, змагань та їх обговорення;

– любительська змагальна діяльність вихованців (за бажанням) та її аналіз;

– регулярне підведення підсумків навчальної й оздоровчої діяльності вихованців, її аналіз;

– проведення тематичних свят;

– зустрічі з видатними особистостями, поетами, письменниками, педагогами, спортсменами, тренерами тощо;

– екскурсії, культпоходи до театру, музею, на виставки;

– тематичні диспути та бесіди;

– трудові збори;

– оформлення стендів, стіннівок тощо.

Інтелектуальний розвиток. Інтелектуальне вдосконалення в бойовому хортингу є у вивченні філософії бойового хортингу, історії предмета в усіх можливих варіантах тлумачення й аспектів спортивної і нетрадиційної медицини. Спортсмен бойового хортингу має постійно навчатися та підвищувати свій інтелектуальний рівень у всіх сферах діяльності людини, гарно орієнтуватися у питаннях педагогіки, психології спорту. Вивчати бойові та культурні традиції інших народів світу. Нехтування знаннями і досвідом іншої культури в бойових єдиноборствах і у військовому мистецтві взагалі, а також в інших суміжних областях іде не на користь розвиненню особистості. Кожний спортсмен, учень, майстер, тренер є особистістю, з яких складається загальний досвід бойового хортингу як бойового мистецтва. Якщо мистецтво не розвивається, не набуває нові форми, не збагачує внутрішній зміст, воно поступово стає застиглим мистецтвом минулого. Розширення рівня пізнання взагалі корисне для розуму, а для професіонала бойового хортингу – представника виду спорту нової формації, просто необхідне. Крім виховної філософії бойового хортингу та медицини сучасному майстру бойового хортингу необхідні й інші знання, що сприяють розумінню процесів росту майстерності. Наприклад, в анатомії і фізіології у певному обсязі, біомеханіці, теорії та методиці фізичного виховання, педагогіці, деякі питання психології, наприклад психології конфлікту. Майстер повинен володіти навичками надання першої медичної допомоги при травмах і, звичайно, знати свій предмет і розвивати його, займаючись науковою та пошуковою діяльністю. Пошукова діяльність у бойовому хортингу означає постійне експериментування, творчість у вивченні прийомів, пізнання глибоких процесів виховання та самовиховання.

Духовне зростання. Одним з найбільш важливих аспектів комплексного виховання юного спортсмена є виховання духовне. У сучасному світі, світі помилкових кумирів і помилкових цінностей, виховний процес відсутній взагалі або замінений процесом вирощування тіла через посилене харчування, заняття елітними видами спорту, вивчення невиправдано завищеної кількості предметів у навчальних закладах. А той вакуум духовного виховання, що створений недосконалістю освітньої системи, успішно заповнюється сторонніми речами з вулиць і підворотень, які величезним потоком обрушуються на несформовану психіку дитини з екранів телевізорів, з естради, з газет і журналів та інших засобів масової інформації. У суспільстві недостатньо займаються питаннями масової фізичної культури і масовим спортом, питаннями виховання особистості спортсменів. Усе більше спортивних функціонерів сьогодні цікавить фінансова сторона спорту. Торгівля м'язами сьогодні стає одним з найприбутковіших видів бізнесу. Активно розвивається спорт у вигляді видовищних двобоїв за гроші. Внутрішня неохайність деяких сучасних видів спорту при зовнішній привабливості їх видимої частини не дає підстав вважати, що кожний вид спорту сьогодні може розглядатися як система виховання молоді.

Тому, розуміючи ці важливі аспекти, спеціалісти сучасного бойового хортингу піклуються про духовне виховання учнів. Звичайно, кожен, хто займається бойовим хортингом, може вдосконалюватися і духовно, й інтелектуально, але це ніяк не пов'язане із заняттями фізкультурою і не випливає з них. Під духовним вихованням розуміється формування в людини усвідомленого і трепетного ставлення до своєї справи, яка має бути корисною для людей, любові до рідної землі пращурів, батьків, Батьківщини й інших духовних понять. Філософія бойового хортингу говорить і про формування у людини здатності жертвувати собою, своїми особистими інтересами заради блага сім’ї.

Під духовним удосконаленням розуміється прагнення людини до позбавлення від усіх пороків, властивих людині, таких як гордість, марнославство, владолюбство, жага накопичення матеріальних благ, блуд, заздрість і подібне інше. Очевидно, що термін «духовне вдосконалення», який визначає одну зі сторін виховання особистості в бойовому хортингу, притягується не з метою створення зовнішньої привабливості, а з прагнення застосування провірених часом методик для поліпшення виховної роботи з учнями. Високодуховна людина, яка вихована за традиціями та філософією бойового хортингу впродовж усього життя буде слідувати принципам загальнолюдської моралі та справедливості, а сила і знання бойового хортингу, які людина отримала впродовж занять, нададуть їй впевненості на шляху досягнення поставленої мети.

"Енциклопедія бойового хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
4 р.