Відповідно до Закону України "Про освіту" діяльність гуртка з бойового хортингу навчального закладу регламентується планом роботи, який визначає мету, завдання, а також зміст, форми, засоби та методи досягнення поставлених завдань. Планування роботи гуртка має відповідати принципам актуальності, науковості, перспективності, доцільності, системності, послідовності. Поставлені завдання перед учнями гуртка з бойового хортингу успішно можуть розв’язуватися лише за умов конкретного визначення мети педагогічної діяльності та передбачення реальних можливостей її виконання.

Основним документом щодо організації виховної роботи в гуртку з бойового хортингу є річний план виховної роботи, що складається на навчальний рік і оздоровчий період, схвалюється педагогічною радою колективу, затверджується керівником гуртка та погоджується з адміністрацією закладу. План виховної роботи ретельно обговорюється із заступником директора закладу з виховної роботи.

В річному плані виховної роботи передбачаються такі розділи:

– аналіз виховної роботи за минулий рік;

– завдання на навчальний рік і оздоровчий період;

– методична та виховна робота з тренерами-викладачами з бойового хортингу й іншими педагогічними кадрами;

– вивчення стану життєдіяльності учнів;

– виховна та організаційно-педагогічна робота;

– робота методичного кабінету бойового хортингу, його виховна направленість;

– виховання гуртківців під час адміністративно-господарської діяльності колективу.

Аналіз виховної роботи за минулий рік. У даному випадку висвітлюються результати діяльності всіх підрозділів гуртка з бойового хортингу, які проводили виховну роботу, робляться конкретні висновки щодо здобутків, труднощів, недоліків і причин їх виникнення, акцентується увага на тому, якими реально стали вихованці гуртка, чи гідно поводили себе у школі та сім’ї, й які відгуки про них ідуть від викладачів і класних керівників тих класів, у яких навчаються вихованці гуртка. Можна взяти за практику зібрання відгуків класних керівників у письмовій формі для поліпшення виховної роботи в подальшій діяльності гуртка.

Завдання на навчальний рік та оздоровчий період. Ці завдання визначаються на основі аналізу роботи гуртка за минулий рік з урахуванням виявлених проблем і потреб навчального закладу. Кількість ключових завдань, над якими працює колектив, визначається навчальним закладом і залежить від кількості груп, режиму роботи тощо. Їх кількість може бути три-чотири на рік (одне-два з них, передбачені попереднім річним планом, конкретизуються, розширюються, інші два – є новими).

В разі поглибленого та різнобічного вивчення педагогом одного чи двох конкретних питань протягом року, кількість завдань може бути меншою. Наприклад: з формування фізичних навичок вихованців віком 10–11 років, або комунікативно-мовленнєвої компетенції вихованців.

На виховних бесідах із вихованцями та педагогічних нарадах можуть розглядатися такі питання:

– створення середовища прогресу в оздоровчій діяльності за участю старших і досвідчених вихованців гуртка з бойового хортингу;

– шляхи створення розвивального середовища в гуртку з бойового хортингу навчального закладу та сім’ї;

– особливості комунікативно-мовленнєвої активності вихованців бойового хортингу (в процесі занять або у перервах, в умовах вільного спілкування з іншими вихованцями, з дорослими, під час відпочинку після занять з бойового хортингу, під час ігрової діяльності, в умовах сім’ї тощо);

– ефективність застосування педагогічних технологій фізкультурно-оздоровчого спрямування для всебічного фізичного розвитку вихованців гуртка з бойового хортингу;

– особливості педагогічного впливу та його результативність щодо вихованців з вадами мовлення (віковими, фізіологічними, патологічними, в результаті педагогічної занедбаності) тощо.

Для гуртка з бойового хортингу навчального закладу з сезонним перебуванням вихованців, одно-двогрупових, з групами короткотривалого перебування кількість виховних завдань також може бути меншою – одне чи два виховних завдання. Всі заплановані заходи річного плану виховної роботи гуртка з бойового хортингу підпорядковуються визначеним завданням. 

Методична та виховна робота з тренерами-викладачами, інструкторами з бойового хортингу й іншими педагогічними кадрами.

Плануючи роботу з тренерськими й інструкторськими кадрами гуртка з хортингу, слід ураховувати їхню підготовленість (тренери першої або вищої категорії, майстри спорту України з бойового хортингу, кандидати у майстри спорту України з хортингу, майстри бойового хортингу міжнародного класу або майстри бойового хортингу 1, 2, 3 майстерського ранку, молоді спеціалісти, зі стажем педагогічної роботи, не з фаховою освітою тощо).

Цю роботу планують за такими напрямами:

– підвищення педагогічної майстерності інструкторського складу бойового хортингу (враховуються, як правило, особиста спортивна підготовленість, кваліфікаційний рівень бойового хортингу), традиційні форми роботи, що спрямовані на інформаційну обізнаність, навчання, здатність варіативно й ефективно застосовувати на практиці методи та прийоми: навчально-тренувальні та методичні семінари, семінари-практикуми, засідання круглих столів, консультації, відкриті покази різних видів роботи за участю методистів тощо);

– вдосконалення професійної творчості (нетрадиційні форми проведення занять, різноманітні форми виховної роботи: показові виступи з бойового хортингу, майстер-класи, клубна робота, творчі лабораторії тощо);

– самоосвіта (обмін досвідом, взаємовідвідування, обговорення новинок педагогічної літератури тощо).

В цьому розділі також визначаються теми засідань педагогічної ради гуртка з бойового хортингу (як правило – 3–4 рази на рік), планується перепідготовка та заходи по підвищенню кваліфікації тренерів-викладачів і педагогічних працівників гуртка. Види роботи з педагогічними кадрами бойового хортингу та їх кількість визначаються директором навчального закладу.

З метою вивчення та впровадження в практику роботи базової програми розвитку дитини у гуртку з бойового хортингу в цьому розділі варто передбачити відповідні спеціальні підготовчі форми роботи з педагогічними й інструкторськими кадрами бойового хортингу заздалегідь і до початку кожного навчального року.

Вивчення стану життєдіяльності дітей. Визначаються основні напрями вивчення роботи, їхній зміст, указуються терміни, форми підведення підсумків, відповідальні тощо.

Вивчення стану організації життєдіяльності вихованців може бути комплексним, тематичним, вибірковим. Комплексне вивчення – це вивчення стану життєдіяльності вихованців в окремій групі чи декількох групах гуртка за всіма сферами та лініями розвитку. Наприклад: організації життєдіяльності юних спортсменів 6–7 років за сферами: «Люди», «Природа», «Культура», «Я сам». Це дає змогу всебічно та глибоко проаналізувати стан роботи, зробити об'єктивні висновки. Комплексне вивчення планується за потребою, але не більше одного разу на рік. Зі старшими юнаками 14–15 років можна передбачити такі виховні напрями, як здатність до оцінки своїх вчинків, реальна оцінка своїх навичок щодо виконання фізичних вправ, оздоровчих комплексних вправ, проведення навчальних сутичок бойового хортингу, готовність вихованця стати на захист малої дитини, розуміння призначення навичок і прийомів бойового хортингу для використання їх на добрі справи, для самозахисту і захисту своєї родини, розуміння значення особистої фізичної та моральної підготовки для того, щоб стати гідним захисником Вітчизни тощо.

Тематичне вивчення – це вивчення окремих питань у групах гуртка з бойового хортингу навчального закладу в цілому відповідно до поставлених завдань. Наприклад: "Самопідготовка юного спортсмена в домашніх умовах", "Організація роботи з фізичного розвитку дітей 6–7 років у гуртку з бойового хортингу навчального закладу", "Художньо-естетичний розвиток юних спортсменів" тощо. Це найбільш поширена форма, що дає змогу визначити результативність діяльності тренерів і педагогів з певної лінії розвитку чи сфери життєдіяльності, глибше проаналізувати зміст, методи і прийоми роботи з юними юного спортсменами тощо.

Вибіркове вивчення має на меті перевірку виконання попередніх пропозицій, окремих рішень тощо.

Виховна й організаційно-педагогічна робота. Передбачаються заходи взаємодії гуртка з бойового хортингу з гуртками навчальних закладів інших міст, селищ, областей, з іншими установами, організаціями та клубами бойового хортингу тощо. Форми їх взаємодії можуть бути різними: спільне проведення заходів, оздоровчих занять з бойового хортингу та змагань (участь у змаганнях за бажанням вихованців), для інструкторів з бойового хортингу – спільне проведення педагогічних нарад, консультацій, батьківських зборів, колективних переглядів роботи з дітьми, спільних свят і розваг, екскурсій, обмін досвідом тощо. До цього ж розділу включається робота з батьками: вивчення досвіду родинного виховання, організація при гуртку батьківського комітету, батьківської ради, семінарів для батьків і тренувань разом із батьками, виховні педагогічні бесіди, консультації, школи молодих батьків тощо. Доцільно передбачити ознайомлення їх із вимогами базової програми бойового хортингу, надати рекомендації щодо її використання в умовах сім’ї.

Загальні батьківські збори плануються у разі потреби один-два рази на рік. Дієвішою формою є групові збори, що проводяться два-три рази на рік.

Робота методичного кабінету бойового хортингу та його виховна направленість. Якщо директор закладу надав гуртку з бойового хортингу приміщення для методичного кабінету, то тренер-викладач має налагодити роботу методичного кабінету з метою навчання та виховання гуртківців. Робота кабінету спрямовується на створення науково-методичного осередку для тренерів-педагогів і батьків. Здійснюється вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду працівників гуртка з бойового хортингу навчального закладу й інших закладів, вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду, розроблення методичних рекомендацій, зразків планування, узагальнення матеріалів з питань вивчення роботи педагогів, забезпечення та поповнення кабінету різними матеріалами (наочно-дидактичними посібниками з бойового хортингу, науковою, навчально-методичною, енциклопедичною літературою, іграшками, атрибутами, зразками спортивного екіпірування бойового хортингу, аудіовізуальними та навчальними відеозасобами тощо), при необхідності з метою поліпшення виховної роботи – оформлення стендів, настінних газет, демонстраційних фотогалерей спортивних заходів бойового хортингу, виставок тощо.

Виховання гуртківців бойового хортингу під час трудового навчання та господарської діяльності. Плануються заходи спрямовані на трудове виховання, прищеплення якостей любові та поваги до праці, створення розвивального життєвого простору дитини: прибирання й обладнання спортивної зали бойового хортингу, прогулянкових, фізкультурних майданчиків, фізкультурних і музичних залів, медичних, лікувально-профілактичних кабінетів, кімнат для роботи профільних гуртків, прибирання, благоустрій та озеленення території закладу, посильна допомога у ремонті приміщень і меблів, допоміжні заходи в рамках закладу або за розпорядженням адміністрації навчального закладу тощо.

Загальні принципи планування виховної роботи. До річного плану виховної роботи додаються окремі плани: проведення свят, розваг, театральних дійств, гурткової роботи, медичних заходів тощо. При складанні річного плану виховної роботи необхідно враховувати тип навчального закладу (загального розвитку, санаторний, спеціальний, комбінований, навчально-виховний комплекс), у якому працює гурток з бойового хортингу та наявність вузьких спеціалістів, а також профільних педагогів. Ураховуючи, що річний виховний план розробляється на перспективу, педагог на його основі уточнює, конкретизує, доповнює завдання, види, форми виховної роботи поквартально (спеціальна графа для записів може бути передбачена в річному плані).

Робота тренерів-викладачів з бойового хортингу, педагогічних працівників регламентується календарним планом, що є основним, і може складатися на місяць або 1–2 тижні, або 1 чи декілька днів, і може затверджуватися директором закладу, враховуючи досвід роботи гуртка, вихователів, обізнаність з вимогами програми бойового хортингу тощо.

Педагогу з бойового хортингу надається право при плануванні проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку вихованців.

Принципами календарного планування є: послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи віковим та індивідуальним особливостям вихованців, різноманітність видів оздоровчої, фізкультурно-спортивної та виховної діяльності тощо.

План передбачає види дитячої діяльності як організованої тренером-педагогом, так і самостійної (самовиховання та тренування, продуктивну працю, художню діяльність, гру, спілкування та ін.); індивідуальну роботу з дітьми (новачками, тими хто часто хворіє, має різні проблеми тощо). З метою планування індивідуальної роботи доцільно вести записи спостережень за вихованцями гуртка.

У календарних виховних планах на початку кожного місяця обов’язково передбачається комплекс ранкової гімнастики на два тижні (з ускладненням на другий тиждень), гігієнічна гімнастика, робота з батьками, за необхідності – інші форми роботи.

Планування виховної роботи з вихованцями може бути довільним (сітки, текстове або комбіноване) і складатися по-різному. Наприклад:

– за сферами життєдіяльності – щодня реалізується завдання однієї зі сфер і всі лінії розвитку (метод занурення у тему); п’ятниця, як правило – день узагальнення навичок;

– за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та ліній розвитку;

– за видами діяльності (оздоровча, тренувальна, ігрова, трудова, змагальна, комунікативна, пізнавальна, рухова, навчальна) з урахуванням усіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності;

– за інтегрованими блоками – завдання фізкультурно-оздоровчого, художньо-естетичного, соціально-морального, мовленнєвого розвитку й інших, розв’язуються через усі сфери життєдіяльності. Окремо плануються завдання та види роботи зі спеціальної підготовки спортсменів бойового хортингу, фізичної культури;

– за лініями розвитку – кожного дня домінує одна лінія розвитку у взаємодії з іншими з урахуванням змісту всіх сфер життєдіяльності (метод занурення) тощо.

При плануванні виховної роботи варто використовувати блочно-тематичний принцип, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності спортсменів, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу гуртка з бойового хортингу. Застерігаємо від нераціонального планування, коли перевага надається одній сфері життєдіяльності або лінії розвитку на будь-який тривалий період (тиждень, місяць), наприклад тільки тренувальні навантаження і все, що не забезпечує цілісного, системного підходу до життєдіяльності вихованців.

Тренер-викладач з бойового хортингу є вихователем гуртківців і має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі та форми планування виховної роботи.

Обов’язкова умова в плануванні виховної роботи з вихованцями – участь усіх тренерів-викладачів гуртка в підготовці плану заходів і його поданні на затвердження адміністрації навчального закладу. Виховна робота – загальна справа всього педагогічного колективу гуртка з бойового хортингу.

Робота інструкторів з фізичної культури, музичних керівників, вихователів з образотворчої діяльності й інших педагогічних працівників планується окремо для кожного гуртка з бойового хортингу в молодших вікових групах вихованців. Ці плани узгоджуються з планами роботи заступника директора закладу з виховної роботи.

Щоб полегшити календарне виховне планування для тренерів-викладачів гуртка з бойового хортингу, особливо при впровадженні в практику роботи Кваліфікаційної програми бойового хортингу для вихованців, варто створити творчі групи з числа представників методичної служби різних рівнів, тренерів-інструкторів з бойового хортингу, вихователів-методистів, вихователів та інших педагогічних працівників для складання виховних перспективних планів (на рік, півріччя, квартал, місяць). Виховні перспективні плани розробляються, як правило, у вигляді сіток.

В основі навчання прийомів бойового хортингу повинні лежати науково обґрунтована програма та методика навчання. Виховна робота в бойовому хортингу – це не короткочасна дія, розрахована на швидке досягнення формального результату, а багаторічний, послідовний і щоденний процес формування тих якостей у людині, що повинні характеризувати його як майстра бойового хортингу. Суть цього полягає в тому, що неможливо швидко форсованими методами виховання фізичних якостей і рухових навичок домогтися майстерності в бойовому хортингу. Можна досить швидко, за 2–3 роки, підготувати вихованця до спортивних змагань і навіть домогтися успішних результатів. Це можливо за наявності неординарних фізичних здібностей учня та правильної організації процесу підготовки до конкретних змагань, але це щось інше, ніж комплексне виховання людини.

Говорячи про вид спорту бойовий хортинг, ми маємо на увазі лише зовнішні успіхи, за якими часом ховається принцип глибинного пізнання бойового мистецтва. Поняття «майстер» в бойовому хортингу визначається не тільки умінням здійснювати зумовлені рухи руками та ногами, виконувати кидки, а передусім реальним практичним досвідом та інтелектуальною зрілістю. В одному випадку це фахівець-професіонал, педагог. В іншому випадку – спортсмен, фактично є біомеханізмом, що діє відповідно до заданої програми, яка витікає з правил змагань. Практичний досвід і зрілість приходять тільки з роками як результат багаторічної професійної діяльності. В процесі навчання та виховання важливо дотримуватися послідовності у вивченні елементів бойового хортингу, в необхідності рухатися вперед поетапно, від простого до складного. Будь-яка спроба переступити через етапи навчання і випередити час означає недопрацювати. Подібні методи майстерності не додають, а створюють багато проблем на майбутнє, оскільки кожен етап логічно та методично пов'язаний із попереднім і наступними етапами.

Необхідно з перших днів навчання привчати вихованців до щоденної та систематизованої роботі над собою в рамках програми відповідного етану навчання. Щоденна робота необхідна для того, щоб привчити учня до професійної дисципліни і до самоаналізу, а також для стійкого закріплення рухових навичок, які природні для людини та на яких засновані всі рухи бойового хортингу. Необхідно мати ясність мети та чіткість постановки завдань. Суть полягає в тому, що педагог повинен чітко уявляти кінцеву мету навчання і те, яким він хотів би бачити кожного свого учня. Крім того, повинні бути чітко визначені завдання, за допомогою яких він має намір досягти поставленої мети, так як без постановки завдань неможливо вибрати засоби та методи, за допомогою яких педагог буде впливати на учня, домагаючись поставленої мети. Без чіткого уявлення про мету заняття бойовим хортингом весь тренувальний процес буде перетворений з руху вперед у топтання на місці в рамках одних і тих же форм. Тільки у випадку чіткого визначення цілей, завдань, засобів і методів можна розраховувати на педагогічний успіх і зростання майстерності не тільки у здібних учнів, а й у вихованців з середніми та навіть низькими початковими даними.

Педагог має думати про необхідність гармонійного виховання учнів. Ступінь розвитку майстерності в бойовому хортингу багато в чому залежить від стану інтелекту людини, від його здатності осмислювати й окремі рухи, і процес фізичного розвитку в цілому, а моральна основа, що формує мотивацію до занять бойовим хортингом, надає гуманітарний сенс цій діяльності. З перших днів навчання процес формування фізичних якостей і рухових навичок повинен поєднуватися з просвітою учнів у питаннях моралі та моральності, а також у питаннях теорії предмета. Разом з тим матеріал на зазначені теми повинен подаватись в обсязі та формі, що доступні для розуміння. Зміст теоретичного та практичного матеріалу визначається програмою підготовки, розробленою для кожного етапу навчання, де методично ув'язуються важливі виховні аспекти. Думка про те, що фізичний, інтелектуальний і моральний аспекти особистості учня необхідно формувати одночасно і в рівній мірі, на практиці означає наступне. Педагог повинен ставитися до процесу передачі знань не формально, обмежуючись лише тренуванням тіла, а на кожному занятті, при кожній зустрічі з учнями розглядати і теоретичні аспекти цієї діяльності з урахуванням рівня учнів, необхідного для розуміння теми, показувати гуманітарну сторону бойового хортингу. Наприклад, працюючи з групою початкової підготовки, потрібно не тільки домагатися правильного виконання простої дії, але і розповісти, як правильно називаються ті частини тіла, що беруть участь у формуванні цієї дії, який корисний вплив роблять дані вправи на організм людини. Дуже важливо, щоб на кожному занятті зачіпалася тема, що розкриває моральну сторону бойового хортингу як засобу захисту людей від абияких проявів зла та несправедливості в повсякденному житті.