Прийнято вважати, що бойовий хортинг є не тільки системою самооборони, але й містить у собі елементи, які можна назвати духовними. Духовність учня, який займається бойовим мистецтвом є певною мірою специфічною, і може позитивно формуватися тільки завдяки існуванню міцної позитивної філософії. Взагалі, що таке філософія? Слово «філософія» походить від грецького fileo – люблю та shofia – мудрість. Філософія – це загально-світоглядна теорія, об'єктом пізнання якої є взаємовідношення людини і світу, причому людина і світ розглядаються у своїх найзагальніших і найсуттєвіших характеристиках. Предметом філософії є відношення мислення людини до її буття. Філософія є одночасно й системою знань, тобто впорядкованою та цілісною їх сукупністю, і пошуком вирішення корінних світоглядних питань, бо вони невичерпні й остаточно відповісти на них неможливо. На це вказує й саме слово "філософія" – не просто "мудрість" як завершене, "готове" знання, а "любов до мудрості", постійне прагнення до цілковитого розуміння сутності світу і сутності самої людини. Залежність свідомості від стану й діяльності мозку не викликає сумнівів у тому, що з настанням смерті та розпадом мозку зникає й свідомість і у фізіологічному сенсі домисли про безсмертя душі позбавлені будь-яких підстав.

Визнаючи незаперечно мозок органом мислення й, отже, свідомості, треба знову наголосити, що мозок не сам по собі народжує думки, а людина, органом якої є мозок. Бойовий хортинг, як глибинне вчення, реальне бойове вдосконалення за його методами додає розуміння в тому, що людина – це не «думаючий пристрій», а жива істота, вершина біологічної еволюції, член суспільства, суб'єкт практичної діяльності, пізнання, спілкування, моральних та інших відносин, а саме головне – що людина, яка працює над собою і виховує себе, може осягнути і відчути сенс свого життя, поставити перед собою мету і йти до неї. Людина не народжується зі свідомістю.

Відповідно до філософії бойового хортингу, душа людини – це "чистий лист", на якому Вчитель може написати Шлях, а навколишні умови – його корегувати. Але тільки сама людина може вдосконалювати свої вміння та навички впродовж життя. Упор на необхідність бути переможцем будь-якими засобами і за всяку ціну здебільшого знищив благородний ідеал спортивної майстерності у сучасному навчально-тренувальному процесі. Спорт у наші дні може бути гарним тільки для фізичних вправ, але він не тренує всю людину. З іншого боку, практика бойового хортингу, його розмаїття методик, виховує відвагу, щирість, вірність, великодушність і красу, а також робить тіло сильним і здоровим. Душа за філософією бойового хортингу не передує своєму певному змісту, а формується разом з людиною. Людина успадковує не душу, яка не є свідомістю, а, перебуваючи мислячою істотою, вона становиться такою, якою схоче, опановуючи людські форми й спосіб предметної діяльності, вступаючи у спілкування з іншими людьми, засвоюючи історично вироблені форми та зміст нашої місцевої культури, у тому числі і бойової. У тварин є психіка, суб'єктивність, але навряд чи правильно приписувати їм здатність ідеального відображення дійсності. Ідеальне характеризується тими особливостями, про які можна говорити, що людина володіє й оперує своїми ідеальними образами, своєю матеріальною власністю, своїм життєвим надбанням – духовним багатством.

Для розуміння ідеального, як специфічно людської форми відображення, важливо врахувати таку обставину: воно є не тільки відображенням наявного, даного, а й виявлених можливостей, які криються в людині, передбачення того, що має з'явитися в результаті цілеспрямованої людської діяльності. У формі ідеального – образів, розумінь, задумів, планів, ідей – відображається не тільки суще, а й належне, дійсність – не тільки такою, якою вона є, а й такою, якою вона може і повинна бути. Таке розуміння ідеального розкриває той аспект цього поняття, витоки якого можна знайти вже у глибинній філософії бойового хортингу: ідеальне, як уявлення про той взірець, якому має відповідати дійсність, про цілковиту досконалість – абсолютну досконалість. Бойовий хортинг не гарантує людині досягнення такої абсолютної досконалості, але саме для цього і є філософія бойового хортингу, щоб надати людині певні правильні орієнтири для досягнення такого рівня досконалості, на який людина претендує, відповідно до своєї мети.

Дуже часто можна чути від людей, що це неможливо зробити, і те теж неможливо, а чому – ніхто реально так і не може пояснити, посилаючись на чийсь попередній невдалий досвід або випадок, який уже стався. Так, страх і відсутність віри, заздалегідь породжують у людях певну безвихідність, змушуючи миритися з обставинами, відступати та здаватися перед складнощами. Філософія бойового хортингу орієнтує людину абсолютно на іншу точку зору, і життя багатьох успішних людей є тому доказом. Програти в боротьбі – зовсім не страшно. Але страшно інше – здатися так і не почавши боротьби на шляху до успіху – до своєї мети.

У спортивних залах бойового хортингу тренери допомагають учням працювати над тим, що часом називається неможливим, і допомагають їм шукати себе, працювати над своїм духовним станом. Знаходячи силу духу та впевненість, вони здатні завжди кинути виклик і перемогти, витримати ті складні обставини, навіть тоді, коли все буде проти них – от що є справжнім результатом вивчення філософії бойового хортингу. Кожний гарний учень коли-небудь стає вчителем, але він має попереду все життя для осягнення нелегкого шляху самовдосконалення, на який одного разу встав, як хтось скаже випадково, і з якого вже не сходить ось уже багато років – і піде ним далі. Щоденні наполегливі заняття загартують дух, додадуть упевненості в собі, допоможуть боротися з труднощами життя, навчать перемагати та досягати успіху навіть там, де майже неможливо було перемогти.

Філософія бойового хортингу вчить тому, що значить повірити і піти до кінця. Якщо людина прийме у своє серце цей шлях, повірить у істинний шлях бойового хортингу, вирішить іти до кінця – вона стане сильною та навчиться боротися. Дехто, з не дуже загартованих морально людей, пасуючи перед несподіваними ускладненнями життя, впаде у відчай, а хлопець, який іде шляхом самовдосконалення через бойовий вишкіл бойового хортингу, сприйматиме це як чергову перевірку сили волі, чергову вершину, на яку він починає підйом, повільно та впевнено починає сходження на свою вершину. Все і всі навколо проти, складнощам немає виміру, а простий хлопець – спортсмен бойового хортингу, що він зробить – він випрямляє спину, говорить тверде: «Я буду боротися» – і починає рух, робить свій важливий крок уперед. І, повірте, ця вершина з часом також буде взята. Таких прикладів у житті учнів бойового хортингу можна навести безліч, і всі вони зайвий раз будуть доводити, що якщо працювати над собою системно, якщо щодня виховувати в собі справжній дух бажання, наснаги та творчості, то неможливе стає можливим. Перемогти людину можна, але її дух і віру ніколи не перемогти, і отже, саме ці поняття складають основу філософії бойового хортингу.

Але у реальному житті можна часто побачити, коли людина, яка не пройшла певний шлях, не загартувала свій дух, не набула необхідних вольових якостей, кидає справу на півдороги та заздалегідь здається, не використавши можливості свого характеру. Причина такого фіналу криється, насамперед, у нерозумінні цілісного шляху та справжньої кінцевої мети. Ця людина не розуміє і не бачить цілі «куди вдаряти», вона погано орієнтується у глибинних відносинах між людьми та дивиться на ці відносини поверхово.

Переводячи це у площину розуміння шляху бойового хортингу, можна навести такий приклад, що багато хто займався декілька років іншими бойовими мистецтвами, має певні регалії і хотів підвищити свій рівень ще вище – оволодіти системою бойового хортингу. У спілкуванні з ними, можна зрозуміти, що весь їхній пройдений шлях – це пробіжки, удари по груші, накачування м'язів штангою, іноді участь у змаганнях. Але коли вони пройдуть декілька семінарів з бойового хортингу, заглибляться у філософію та психологію бойового хортингу, візьмуть участь у змаганнях, де дозволений самий широкий арсенал прийомів, ці спеціалісти спорту починають розуміти те, що для подальшого розвитку та підвищення технічного і тактичного рівня їм не вистачає знань, а головне – не було методики досягнення високих спортивних результатів – не було справжнього шляху бойового мистецтва. По закінченні семінарів, вони мають блідий вигляд, уже не видно їхньої колишньої впевненості та духу, які вони демонстрували під час теоретичних занять і розмов. Вони самі із задоволенням переходять в учні до майстрів бойового хортингу.

Зробити таке і перейти з одного бойового мистецтва в інше, є не простою справою, але вони поступово звикають до жорстких тренувань, перемагають себе в цьому питанні та залишаються в клубах бойового хортингу, не жалкуючи про це. Такі вчинки необхідно гідно оцінювати і просити не критикувати свої минулі школи, а продовжувати тренуватися й осягати шлях бойового хортингу, починаючи з чистого листа у духовному плані, так як у фізичному в цих людей уже був набутий певний досвід, і його треба поважати. Через деякий час ці люди не тільки досягають рівня своєї колишньої кваліфікації, а й роблять кроки далеко вперед у вивченні нового універсального стилю ведення двобою, отримуючи глибокі знання філософії бойового хортингу та методики фізичного загартування. Вміти гарно виконувати кидки та больові прийоми, знати задушливі захвати, піднімати високо ноги, махати руками, накачувати м'язи, розбивати багато твердих предметів, і навіть ставати переможцями у спортивних змаганнях з бойового хортингу – це ще не мета істинного Шляху, а лише невеликий етап, важливо ще яким життям живеш і якими принципами у житті керуєшся.

Шлях бойового хортингу – це не стільки технічна майстерність і фізична сила, скільки мудрість і бойовий дух. Бойовий дух бойового хортингу уособлює Силу і Честь людини, почуття прекрасного і любов, непереможну волю та природню внутрішню енергію. Це дві сторони однієї медалі і гармонія, що пронизує весь шлях пізнання і вдосконалення на шляху бойового хортингу. Займаючись видом спорту бойовий хортинг, кожна людина стає переможцем не тільки змагань, а переможцем над собою. Займаючись бойовим хортингом як бойовим мистецтвом, кожна людина сама вчиться визначати собі цілі та з часом намагається досягати їх. Хороші фізичні результати – це межа прагнень багатьох людей, особливо у звичайному виді спорту. Але в бойовому мистецтві бойовий хортинг – це лише етап, а не мета школи. Бути майстром бойового хортингу – значить бути сильною та благородною людиною, від якої виходила б позитивна енергія сили і променисте світло знань. Неможливо, займаючись бойовим хортингом, бути одним на хорті у спортивному залі, та іншим за його стінами, говорити одне, а робити інше. Кожен тренер з бойового хортингу несе особисту відповідальність за виховання кожного учня, який у нього займається, перш за все конкретно перед школою, колективом, сім'єю, а в філософському значенні – перед усім людським суспільством.

Тренер також привчає учня вміти у разі необхідності постояти за себе, за честь і гідність сім’ї. Людей у світі багато, і всі люди різні. Таким чином, насправді, ми не можемо уникнути розгляду ширших міркувань на зразок того, як ми проживаємо наше життя, чи повинні ми піддавати себе потенційній небезпеці та що ми можемо зробити, щоб зменшити рівень насильства в нашому суспільстві. Ці питання завжди були і є частиною філософії бойового хортингу, однак людьми з однобокими поглядами на навчання часто відкидаються як несуттєві. Люди поверхневого погляду на бойовий хортинг хочуть витягнути найбільш ефективні методи з його арсеналу та відмовитися від багатьох його філософських положень. Але основна мета бойового хортингу – це не перемога на змаганнях, а виховання особистості.

Тренеру завжди приємно чути слова подяки від батьків, бабусь і дідусів за допомогу у вихованні їхніх дітей та онуків. Вони дякують тренерам бойового хортингу за те, що діти стають краще, вихованіше і самостійніше, починають краще вчитися у школі, кидають шкідливі звички, допомагають батькам у дрібних справах по дому. Нехай у дитинстві навчаться допомагати у дрібних, виростуть – стануть допомагати у великих і важливих справах сім’ї. Благородство по відношенню до оточуючих, повага по відношенню до вчителів, шанування до батьків щільно входять у життя учнів бойового хортингу, і тренери пишаюся цим результатом. Так, саме це є головним проміжним результатом на даному етапі пізнання філософії бойового хортингу. Звичайно ж, бувають і виключення, зустрічаються іноді й такі, які здійснюють погані вчинки або того гірше злочини, але тренери з бойового хортингу не відмовляються від них, навпаки, намагаються допомогти і підтримати, а згодом і перевиховати на позитивний лад.

Відвернутися, відмовитися та піти – це найпростіше, а от подати руку і допомогти, підставити плече – це доля сильних і благородних людей, у цьому і є суть виховання у системі. Вимогливість у вихованні – це запорука не лише гарного виховання тіла і духу, а й досягнення високих результатів і, перш за все, перед самим собою. Перемогти себе, позбутися поганих звичок і слабкостей, змінитися у кращий бік – це істинні устремління філософії шляху бойового хортингу, це принципова мета кожного представника школи. Постійно працюючи над собою, спортсмени бойового хортингу прагнуть не тільки до гідної поведінки, а й до набуття хороших манер.

Принцип життя – роби так, як ти хотів би, щоб поступали по відношенню до тебе, міститься в поведінці й у вихованні кожного спортсмена. Якщо в кімнату увійшов тренер, то обов'язково потрібно встати, а якщо вчитель подає вам руку, то необхідно обов'язково потиснути її двома руками, тим самим, висловлюючи йому повагу та демонструючи етикет бойового хортингу і правила гарного тону. Ось це й є те хороше, до чого спортсмени бойового хортингу прагнуть день у день, осягаючи шлях бойового хортингу, і що поширюється не тільки на поведінці в спортивному залі, але і на звичайне життя. Ось чому бойовий хортинг варто розглядати як істинну справжню філософську категорію. Бо вона виховує дітей і реально працює, це – працює!

"Енциклопедія бойового хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 2014 р.