Внутрішня робота над собою. Внутрішній стиль хортингу

Внутрішній стиль бойового хортингу підходить для людей, які вже мають великий досвід фізичного тренування, гарно вивчили і знають свої можливості, вміють працювати з собою, досягли певного рівня в соціальній сфері й у сфері самопізнання, достатньо усвідомлені та здатні відкриватися, які хотіли б заглянути в себе глибше та відкрити нові горизонти. Тренування за методиками внутрішнього стилю призначені для більш глибокого просування шляхом бойового хортингу, пізнання себе й оточуючих, оволодівання новими методиками роботи з собою для опрацювання глибинних підсвідомих особистих комплексів і якостей характеру. На початковому етапі прийоми внутрішнього стилю виконуються за розподілом, що дає можливість учневі безперервно контролювати власну стійкість, а інструкторові дозволяє оцінити, наскільки правильно учні розуміють оздоровчі техніки бойового хортингу та вказати своєчасно на їхні помилки. На подальших етапах навчання учням дозволяється виконувати техніки у своєму темпі, домагаючись характерної для внутрішнього стилю бойового хортингу плавності виконання. Але тільки бажання займатися самостійно є основною рушійною силою всередині самосвідомості учнів, яка робить їхню психіку благодатною для зрозуміння значення методик внутрішнього стилю бойового хортингу для самовдосконалення, самовиховання та самопізнання. Тренування в бойовому хортингу – це не просто комплекс фізичних і ментальних вправ, але і заняття по роботі зі свідомістю, щоб навчитися розслаблятися та концентруватися. Одне з визначень, яким ми періодично користуємося, і в яке вкладається неабияка частка поняття, звучить дуже просто: "Бойове мистецтво це мистецтво розуміння своїх можливостей". Але напускання загадковості в значення бойових мистецтв характерно для багатьох сучасних представників суспільства, що займаються цими мистецтвами. Такий пафос працює як інструмент для створення бойової завіси та є одним з інструментів ведення розмовного двобою проти всіх і всього, виявляючи стан вічного страху всередині теоретика. Він є вірним критерієм і вказівкою на відсутність необхідних якостей для осягнення істинної суті єдиноборства. Підсвідомість функціонує як сховище знань і минулого досвіду. Дані, що зберігаються в підсвідомості, утворюють свідомість. Необхідно перешкоджати проникненню будь-яких негативних даних у нашу підсвідомість.

Треба завжди розширювати позитивну енергію з тим, щоб прожити своє життя з позитивним ставленням до бойового мистецтва та взагалі до оточуючого світу. В іншому випадку бойове мистецтво буде схоже на технологію використання негативних енергій і мотивацій, що ведуть до виникнення конфліктів і вияву неконтрольованих потоків сил, що реалізується в непереборне бажання хлопців завдати один одному фізичної шкоди та викликати больові відчуття, з метою переконання супротивника у власній правоті та перевазі своєї ідеологічної позиції. Тобто, ми природним чином періодично потрапляємо в такі стани, з яких випливає необхідність з'ясування стосунків із застосуванням сили як моральної, так і фізичної. Бо нормальній людині безперечно хочеться навчитися виявляти свою розумність у всіх процесах, куди вона волею долі залучається. Натомість, бойовий хортинг це не тільки бойове мистецтво, це спосіб швидко та глибоко мислити. Так як уже тривалий час існує дуже агресивне середовище перебування, що базовим фоном проходить через усі ситуації природного спілкування людей, спочатку не пов'язаних між собою будь-якими заздалегідь певними типами зв'язків, то певна кількість людей, втягнутих у середовище подібного спілкування, опановують першими силовими навичками вирішення конфліктів у свою користь, після чого починають логічно спрямовувати свої помисли на подальший розвиток. Тобто, освоївши основи бойової техніки, вони починають шукати відповіді на питання іншого рівня, що виникли в процесі навчання цим технікам. Але в процесі навчання бойовим мистецтвам обов'язково проходить зміна психологічної структури, що може йти по двох напрямах: позитивному та деструктивному.

Позитивний розвиток лежить у сфері осмислення того, що відбувається та підказує, що бійка це, по суті, єдиноборство, в якому у певній формі теж здійснюється комунікація. Як і всі інші процеси, що передбачають активне залучення людей, комунікація може здійснюватися правильно і неправильно. Для правильної комунікації в умовах підвищеної напруженості середовища, до якого відноситься двобій, учасник повинен володіти набором мотиваційних установок, що дозволяють йому в будь-який момент процесу адекватно реагувати на середовище не тільки зовнішніми діями, але й внутрішніми рухами. Бо внутрішнє усвідомленням того, що відбувається є дуже важливим елементом, повне розуміння формує досягнення результату перемоги. Слід зазначити, що основним орієнтиром зі створення правильних мотиваційних установок для різних практик в бойовій традиції служить філософія бойового хортингу.

У традиції бойового хортингу існує два основних напрями бойових мистецтв внутрішній і зовнішній. Хоча такий розподіл певною мірою є умовним, тим не менше, він описує дуже важливий критерій приналежності будь-якої школи бойового хортингу чи людини до одного з цих напрямів. Основним критерієм при цьому є орієнтація зусиль щодо зміни середовища усвідомлених відчуттів. Якщо зусилля по зміні себе, у зв'язку з метою досягнення досконалості в техніках двобою, спрямовані на зовнішню оболонку і досягнення адекватної реакції тіла в умовах двобою із зовнішнім противником, то така школа відноситься до зовнішнього стилю. Якщо учні займаються вивченням бойових і культурних традицій, спадщини бойового хортингу, культивуванням внутрішніх якостей, які повинні забезпечити правильне розуміння середовища двобою і привести до адекватної поведінки в умовах конфлікту з зовнішньою реальністю, що не обов'язково виражається в фізичному контакті між противниками, то ця школа може бути віднесена до внутрішнього стилю бойового хортингу.

Простіше кажучи, якщо в процесі занять управлялися в першу чергу м'язи, домагаючись все більшої сили і швидкості рухів, і пов'язувалася легкість пересування тіла атакуючого у просторі з тренованістю тіла, то такий напрям є зовнішнім. Мета таких тренувань полягає в досягненні здібності впоратися з будь-яким фізичним противником за допомогою фізичних засобів бойового хортингу. Під внутрішнім напрямом школи найбільшою цінністю є дихання, оздоровчі вправи, психофізичні методики лікувальної фізичної культури та масажу, які є внутрішньою рушійною силою всіх переміщень свідомості, а зовнішнє пересування фізичного тіла розглядається лише як наслідок руху дихання.

У кожного свої причини займатися бойовим хортингом. Декому він просто допомагає позбавитися від зайвої ваги, представниці жіночої статі хочуть стати привабливішими. Внутрішня робота за методикою бойового хортингу допоможе людині поліпшити стан здоров'я, налагодити координацію рухів, придбати душевний спокій і стійкість до психічних стресів, впевненість у собі, навчитися управляти не тільки своїм тілом, а й емоціями, набагато глибше зрозуміти свої можливості.

Звичайно, не можна зі стовідсотковою категоричністю сказати, що будь-яка школа є внутрішньою чи зовнішньою повністю. Але традиційно виділяються кілька течій, які вважаються внутрішніми. До них належать, у першу чергу, оздоровчі напрями. Зовнішніх шкіл існує велика кількість – це звичайні клуби та секції з бойового хортингу. Серед них є багато дуже цікавих напрямів, що несуть у собі ядро внутрішніх течій, але зараз ми більш детально розглянемо призначення та принципи внутрішніх шкіл. Маючи безсумнівну прикладну спрямованість бойового хортингу як технології самозахисту та рукопашного двобою, вони є дуже продуктивними моделями для побудови систем цілісного способу життя, використовуючи при цьому мотиваційну енергію суперництва.

Між людьми виникають конфлікти, які вимагають вирішення тим чи іншим способом. У деяких ситуаціях це призводить до необхідності застосування сили, як фізичної, так і моральної, щоб впоратися з аномальною ситуацією і направити людину до шляху самовдосконалення. У цьому випадку побутове визначення бійки виводиться на рівень двобою, а двобій видається певною концепцією, що описує не тільки локальний аспект відносин, в яких конфліктуючі сторони намагаються достукатися до взаєморозуміння за допомогою дотиків різними частинами тіла один до одного. Адже, в принципі, двобій – це прагнення довести перевагу духовної сили, тобто якості свідомості над фізичною тренованістю. Навіть якщо остання є дуже показовим чинником бійця, вона все одно залишається лише засобом доказу переваги якості духу над силою тіла.

В концепції внутрішньої школи бойового хортингу загальне життя людини спочатку розглядається як двобій, як протиборство двох основних сил, які можна визначити, як увагу і сприйняття. У свідомості ці дві частини являють собою процес збирання та розсіювання споконвічної сили, що визначається при цьому як вселенський подих часу. Зовнішні взаємодії в цьому випадку є лише відображенням внутрішніх процесів.

Тому бойовий хортинг як бойове мистецтво є метафорою, за допомогою якої відбувається перенесення ідей, передача смислів і знань від одного індивіда іншому – від вчителя до учня. Багатьох послідовників бойового хортингу, в першу чергу рухає подібна мотивація, тобто прагнення до досягнення вищого розуміння суті всіх процесів, в джерелі яких існує споконвічне протиборство двох сил – позитивних якостей і думок з негативними. Вивчення властивостей і якостей цих двох сил через тіло, дихання і дух складає сутність усіх вправ, які включені в систему тренувань внутрішнього напряму – внутрішнього вчення бойового хортингу.

Людина, яка займається внутрішнім стилем, має як об'єкт, до досягнення тотожності з яким вона прагне – це образ майстра бойового хортингу, носія ідеальних властивостей, якостей, дій і станів. Поступовими тренуваннями вона перетворює структуру свого простору свідомості таким чином, що, відмовившись від повсякденного нормального егоїзму, вона приходить до надособистісного рівня майстра. В принципі, відчуття ідеальної сутності присутнє у кожному учневі, а за допомогою системи метафор відбувається поступове перенесення, або, точніше, прояв властивостей, притаманних цьому ідеалу.

Під розумінням внутрішньої системи бойового хортингу випливає принцип, що кожна дія не тільки має прикладне значення, але одночасно є і носієм вищого символу – вона має позитив або негатив. Внутрішній напрям роботи в бойовому хортингу скоріше можна назвати системою самовиховання, самооборони й оздоровлення на основі прийомів бойового хортингу, ніж окремим розділом бойового мистецтва, створеного на історичних традиціях. Цей стиль характеризується як своєю ефективністю, так і своєю гнучкістю. Величезна кількість комбінацій і нескладні переходи від однієї техніки до іншої, дозволяють використовувати ті чи інші елементи залежно від конкретної ситуації і від індивідуальних особливостей тих, хто займається. За такою методикою з порожнечі та відсутності народжується єдине дихання, єдина сила. Ця єдина сила дихання є первинною в усіх процесах відчутного світу, рухаючись проти потоку сприйняття часу, як циклічної реальності повсякденної свідомості. Час не владний над прагнучою людиною. Однак ця сила дихання не є мертвою силою, вона є живою дійсністю прихованим механізмом, що приводить у рух життя в свідомості. Цей механізм і називається справжньою, об'єднуючою силою оздоровчого дихання, що передує всьому процесу навчання. Тому в певній формі збирається увага та сприйняття, встановлюється контроль над процесом творення та розчинення відчутного світу, простежується кругообертання сил зосередженням і розсіюванням енергії. Тренування за методиками внутрішнього напряму бойового хортингу дають підвищений ефект при заняттях на природі. Самостійні заняття на свіжому повітрі в енергетичних місцях – це можливість зняти стреси повсякденності, відновити здоров'я, відвідати унікальні енергетичні природні місця сили і відчути всю радість буття. Займаючись під променями висхідного і заходячого сонця, людина відкриє шлях до джерела своєї сили й інтуїції, знайде гармонію з собою і світом, навчиться розуміти та відчувати себе і світ. Сили природи допомагають людині методами оздоровчого напряму бойового хортингу значно продовжити вік її життя на землі. Ми звикли безпричинно хвилюватися і нервуватися. Нервозність викликає скорочення судин, утрудняючи вихід з тіла шкідливих домішок, тим самим, роблячи тіло сприйнятливим до хвороб. Розслаблення – це дійсно еліксир життя. Необхідно навчитися використовувати правильний метод розслаблення, який дасть нам можливість зустрічати кожен день з відчуттям ніжного дихання весни. Якщо людина освоїть це, їй не потрібно буде нервуватися і хвилюватися в повсякденному житті.

Те, що учня, який займався рішенням своїх приватних проблем, які постали мотивами, що привели його до майстра, поміщається в систему позамежних цінностей, яка вимагає від нього відносин з вищими аспектами реальності. Учень має бути вдячний всесвіту за те, що він йому надав учителя і вчення. Далі відбувається поступова побудова структури зв'язків від фізичного апарату, вираженої у відчуттях, до понятійних структур і концепцій, які поступово змінюють тип руху фізичного тіла, уповільнюють рухи, і все це сприяє духовному зростанню людини.

Зрештою, будь-який рух фізичного тіла усвідомлюється як рух у всесвіті, рух свідомості. Бо всесвіт в цій концепції представляє собою вищу форму свідомості або вищий потенційний кордон відчутного світу свідомості. Крім того, через систему вимог дотримання норм поведінки поступово виховується здатність застосування цих принципів у повсякденному спілкуванні з іншими людьми. Початкова точка руху тіла складається в тому, що за зразок береться перехід від спокою до оздоровчого гармонійного руху. Не можна нахилятися вперед, не можна відкидатися назад. У цій абсолютно метафоричній конструкції мова йде про те, що в усіх ситуаціях спілкування необхідно підтримувати рівновагу, не прямуючи вперед і не гальмуючи. Не можна скошувати при спілкуванні вліво-вправо, не можна кривитися на людину, повертатися в розмові ліворуч-праворуч. Потрібно перебувати в ладу, але не розтікатися потоком. Потрібно стояти, зосередившись у центрі, і не спиратися ні на що. У тілі не повинно бути ні найменшого викривлення і відхилення від середини, а в серці не повинно бути жодної нотки гнівливого дихання. Серце має бути в єдності з наміром-думкою. А коли ти вирішив, що треба робити, роби цілеспрямовано, швидко, і без вагань. Що б не було на шляху до мети, переходь, обминай, обходь але рушай. Рухаючись, дивись на ціль крізь перешкоду.

Думка при цьому не є носієм слів, що прийнято в нашому типі осмислення світу. Думка це звучання серця, а не зовнішня форма цього звучання у вигляді вимовних речей, необхідних для корекції мотиваційних потоків сучасній людині. Думка перебуває в поєднанні з силою дихання. А сила дихання знаходиться в поєднанні з фізичною силою. Такі три з'єднання, що проводять стрічку самопізнання та самовдосконалення від ментального через оздоровче, і до абсолютно фізичного – до вищих форм спортивної підготовки. І якщо в початковій формі в серці є хоч найменші викривлення, то це з часом призведе до величезних відхилень. Шлях породжує силу єдиного подиху. Єдиний подих у цьому випадку – це вся життєдіяльність людини. З сили єдиного подиху народжується сприйняття людиною світу. Увага і сприйняття єдині, створюючи погляд людини на безліч предметів. Така проста метафорична модель дозволяє застосовувати себе у співвідношенні з будь-якими аспектами ситуативної взаємодії зі світом як усередині, так і зовні. Саме ця можливість можливість через роботу з тілом, тілесну практику, самому контролювати свій інструмент для правдоподібного й активного осмислення світу, вирішувати завдання міжособистісної комунікації серед людей, що несе всі ознаки поля бойових дій, і є привабливою для більшості людей, які займаються внутрішнім напрямом бойового хортингу.

 

"Енциклопедія бойового хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
4 р.


54415143_9gl7mzlw (500x109, 36 Kb)